Шпилька для волосся «Квітка франджипані / плюмерії»

Квітка франджипані / плюмерії / чампи — один із найвідоміших і загальноприйнятих символів тропіків, вічної краси та кохання.

Найраніша згадка про плюмерію датується кількома тисячами років, тоді її використовували ацтеки. Квітки, що цінувалися за аромат та достаток, збирали для прикраси вівтарів.

У Перу священні квіти, що впали з дерев, використовували у релігійних церемоніях. Торкатися до них і навіть нюхати заборонялося під страхом страти. 

В Індії плюмерію називають Деревом Життя і вважають улюбленою квіткою Крішни, вважаючи, що її аромат повинен нагадувати людям про красу нескінченної подорожі душі. На Гаваях із квітів плюмерії роблять ароматні квіткові вінки — леї (flower lei).

Буддисти вважають, що франжипані є символом безсмертного життя. Причиною є те, що рослина може перебувати довгий час без водного підживлення. А також спостерігалися випадки цвітіння вже зрізаної квітки.

У деяких країнах Південної Америки плюмерію називають Флор де Майо (Flor de Maio) — травнева квітка. Травень — місяць, присвячений Діві Марії та плюмерія також присвячена їй.

У Таїланді плюмерію називають Лілаваді — Lilawadee («храмова магнолія»), оскільки її прийнято садити на території храмів.

Рід Plumeria названо на честь французького ботаніка XVII століття. З цього приводу є легенда: один француз вирішив вирушити у мандрівку світом, з метою розбагатіти. Циганка веліла йому шукати дерево з квітками кольору місяця, яке й принесе йому багатство та славу.

Француз побував у багатьох країнах і нарешті досяг Вест-Індії, де знайшов прекрасне дерево на церковному дворі. Аромат потряс його душу, і він зрозумів, у чому його багатство. Це чарівне квітуче дерево було названо на честь француза, який відкрив його справжню цінність — мир та спокій природи. Звали цього француза Шарль Плюм’є.

Цікаві факти про плюмерію:

— плюмерія — національна квітка Балі та Лаосу, а також символ Нікарагуа;

— загальноприйнята назва «Frangipani» (франжипані) походить від шістнадцятого століття — це ім’я благородної італійської сім’ї, один із маркізів якої винайшов парфуми з ароматом плюмерії;

— у культурі полінезійських народів жінки носять у волоссі квітку плюмерії не просто для прикраси, а для вказівки на свій сімейний статус. Так, заміжні прикріплюють плюмерію над лівим вухом, а ті, хто шукає другу половинку, — над правим;

— квіти плюмерії мають, крім чарівного аромату, ще одну вельми незвичайну здатність: вони не згоряють при температурі менше 500 градусів;

— у культурі майя вважалося, що плюмерія є уособленням тілесних насолод. Їхнє припущення ґрунтувалося на ароматах, що виливаються деревом кохання;

— плюмерія — довгограюча рослина, її цвітіння триває до 10 місяців на рік. Перерва у цвітінні, як правило, взимку.