Ніббана (нірвана, просвітлення, звільнення) – вища мета буддизму. Дослівно означає «припинення» або «згасання». Це повне затухання спраги, злоби, невігластва, що веде до звільнення від усякого майбутнього народження, старіння, хвороб, смерті, страждань і печалі.
«Згасання спраги, згасання злоби, згасання невігластва: ось що називається ніббаною».
Є два аспекти ніббани:
1. Повне припинення забруднень розуму, яке також називається са-упаді-сеса-ніббана, тобто «ніббана із залишковими групами існування» або просто «ніббана із залишком». Така ніббана відбувається в момент досягнення архатства, тобто ідеальної святості.
2. Повне згасання груп існування (п’яти сукупностей), яка також називається ан-упаді-сеса-ніббана, тобто «ніббана без залишкових груп існування», тобто припинення подальшої тривалості тілесних і психічних процесів існування. Такий аспект ніббани настає в момент смерті архата.
«Це, ченці, воістину спокій, це найвище – тобто припинення всіх формацій, залишення будь-якої основи для переродження, згасання спраги, неупередженості, припинення, ніббана».
«Скута спрагою, охоплена злістю, засліплена невіглаством, переповнена, з поневоленим розумом, людина прагне до власного нещастя, до нещастя іншого, до нещастя обох, і вона відчуває розумовий біль і печаль. Але якщо спрагу, злість і невігластво відкинули, людина не прагне власного нещастя, не прагне нещастя іншого, не прагне нещастя обох, і вона не відчуває розумового болю і печалі. Тому ніббану видно вже в цьому самому житті, вона доступна до пізнання вже зараз, запрошує увійти і побачити, приваблює і осяжна мудрецями».
«Як вітер не може похитнути скелю, так і видимі форми, звуки, запахи, смаки і тілесні відчуття не можуть похитнути того, у кого немає до них ні потягу, ні відрази. Здобувши звільнення, його розум непохитний».
Для справжнього осягнення ніббани необхідно розуміти істину безособистісності (у всіх формах існування), зокрема й концептуально. Без такого розуміння практик неминуче прийме ніббану за щось інше, за щось таке, чим вона насправді не є, відповідно до своїх матеріалістичних або метафізичних поглядів. Неправильні погляди вважають, що існує незмінна постійна особистість, душа, его, яке або знищується в ніббані, або продовжує в ній вічно існувати. Щоб практик уникнув прив’язаності до таких хибних поглядів, у Вісуддхімагзі сказано:
«Тільки страждання існують – але не знайти того, хто страждає;
Вчинки здійснюються – але немає того, хто їх здійснює;
Ніббана є, але немає того, хто в неї входить;
Шлях існує, але не знайти того, хто ним іде».
Що таке медитація?
Медитація – це стан розслабленої зосередженості, в якому йде відчужене спостереження за тим, що відбувається. Займаючись медитацією, згідно з низкою традицій, не треба робити над собою жодних зусиль, потрібно повністю розслабитися.
Медитація означає, що ми чомусь надаємо місце, дозволяємо цьому розвиватися, спостерігаємо, сприймаємо у всій повноті. Той, хто займається медитацією, нічого не повинен оцінювати, надавши свободу думкам, почуттям і процесам, що протікають в організмі.
У найрізноманітніших шкіл медитації є два загальні компоненти, які в термінології буддійської культури описуються як :
– саматха – безтурботність, мир, внутрішній спокій, розумовий або фізичний;
– віпассана – усвідомленість, бачення світу таким, яким він є, а не таким, яким ми хотіли б чи не хотіли б його бачити.
Lokah Samastah Sukhino Bhavantu! – Нехай усі живі істоти будуть щасливі!
Відгуки
Відгуків немає, поки що.